Гнат Михайличенко (псевд. Ігнатій Михайлич; 27.9.1892 - 21.11.1919) - український політичний діяч, письменник. Народився у Студенці Курської губернії (тепер село Миропілля Сумської обл.). У 1908-12 навчався в сільськогосподарській школі с. Лозовеньки поблизу Харкова, пізніше - в Москві. Під час Першої світової війни 1914-18 деякий час перебував у російській армії. За революційну діяльність заарештований у 1915 і засуджений до 6 років каторги та довічного заслання до Сибіру. В 1917 повернувся в Україну. Належав до вкраїнської Партії Соціалістів-Революціонерів, з липня 1917 - член Центрального Комітету партії. У 1917 обраний до вкраїнської Центральної Ради. Стояв на позиціях "лівої фракції” УПСР, яка виступала на засіданнях УЦР за порозуміння з російськими більшовиками та встановлення радянського устрою в Україні. На поч. січня 1918 група депутатів УЦР, до якої входив і М. (М. Полоз, П. Любченко, Є. Неронович, А. Сіверо-Одоєвський, С. Бачинський та ін.) у порозумінні з більшовиками РНК у Петербурзі та Народним Секретаріатом у Харкові намагались підготувати антидержавний заколот. Однак, цю змову було викрито, а М. та інші її учасники тимчасово заарештовані. Після захоплення Києва більшовицькими військами (лютий 1919), деякий час очолював народний комісаріат освіти в уряді X. Раковського. За деякими дан., у лютому 1919 М., використовуючи дезінформаційні матеріали, переконав М. Григор'їва перейти на сторону більшовиків. У березні 1919 М. став одним з ініціаторів утворення Української Партії Соціалістів-Революціонерів (комуністів). У цей період редагував разом з М.Семенком журнал "Мистецтво”, сприяв ви ходу альманаху "Музагет”. Розстріляний денікінцями в Києві. Автор кількох літературних творів, серед яких "Блакитний роман” (1921), новели "Повія”, "Кольорові аркушики”, "Коли цвітуть айстри”, "Поцілунок”, "Тюрма”, "Місто”, "Дівча”, "Історія одного замаху” та ін. (посмертно опубл. взб. "Новели”, 1922; "Твори”, 1929). Творчості М. було притаманне намагання поєднати комуністичну ідеологію з ідеями українського національного відродження.
Джерело: http://history.franko.lviv.ua/IIm_1.htm | 
